Батьківщина мати

Назва

Спочатку монумент замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-Мати» увійшла до ужитку майже одразу ж після зведення

Проєктування

Перший проєкт «Батьківщини-Матері» розробив ще у 1970-х роках скульптор Євгеній Вучетич, але спорудження почалося набагато пізніше. У 1974 році, після смерті Євгенія Вучетича, проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай, який здійснив деякі зміни в проєкті скульптури і почав її будівництво. Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку. Статуя ліплена з образу борзнянки, скульпторки Галини Кальченко.

Будівництво

Металевий каркас виготовлений зі сталі, яка була виплавлена у Запоріжжі. Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували. З неіржавної сталі окремими блоками-секціями вагою 25-30 тонн скульптура була зварена на Київському заводі імені Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати увагу людей. Зварювальникам монумента «Батьківщина-Мати» платили 50 радянських карбованців на день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, але були задоволені й тим, що будували одне з «чудес» Києва. За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів. Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно монумент «Батьківщина-Мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус за шкалою до 9 балів. Щоб перевірити стійкість скульптури, 10-метрову копію випробовували на міцність у Москві в найбільшій у СРСР турбіні. Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (висота 96,5 м), висоту монумента зменшили до 102 м (початкова висота мала складати 108 м), але через те що Велика дзвіниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Батьківщини-Мати» на 12 метрів нижча Великої лаврської дзвіниці. Відкриття монумента планувалось 9 травня 1980 року, але відбулося лише через рік по тому. Вартість споруди — 2 млн радянських карбованців.

Експлуатація

9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття монументу, сам Леонід Брежнєв приїхав на відкриття стометрового монументу «Батьківщина-Мати», яка стала новим символом Києва. У 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя залишилася неушкодженою. Влітку 2002 року був дозволений підйом екскурсантів на майданчики відмітки 36 метрів і 92 метри. Проте після того, як у квітні 2003 року молодий чоловік впав з верхнього майданчика і розбився, доступ туристів був обмежений. У 2009 році була почата реставрація споруди. Планується декомунізувати радянський герб на пам'ятнику чи то зрізанням, чи то накладанням. Герб СРСР на «Батьківщині-Мати» на тризуб передбачається змінити не раніше 2023 року. За словами міністра культури України Олександр Ткаченко паралельно мають бути вирішені питання із законодавчою сферою, а також потрібно вирішити питання авторського нагляду.